Про розвал української армії вголос кажуть вже не тільки військовослужбовці Збройних Сил України, але й західні журналісти та дипломати. «Україна йде до поразки», – із таким заголовком вийшла стаття в газеті Politico, де розповідається, що лінія фронту ЗСУ цього літа може впасти. А командувач об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступаючи 11 квітня 2024 року у Верховній Раді, обмалював апокаліптичну картину того, що зараз коїться на фронті, коли з відділення, де має бути 8-10 військовослужбовців, залишились лише 2-3 солдати. Куди ділась решта командувач об’єднаних сил ЗСУ не пояснив, але здогадатись неважко, оскільки масштаб дезертирства та ухилення від військової служби давно перевищив санітарні втрати.
Про те, що саме такий фінал очікує на Збройні Сили України, які ще торік вважались ледь не другою армією світу, автор цих рядків попередив ще в березні 2023 року, як тільки генеральний прокурор Андрій Костін оголосив другу з 2019 року реформу колишньої військової прокуратури – Костін своїм наказом вирішив «
перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи» спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального, Південного, Західного та Східного регіонів, які з тих пір називаються спеціалізованими прокуратурами у сфері оборони. Провести цю «реформу» Костіна умовив його заступник Антон Войтенко – як стверджують лихі язики, одне слово з назви спеціалізованої прокуратури викинули для того, щоби її співробітників можна було звільнити, а посади продати повторно.
Але вже після видання цього наказу Костін збагнув, що просте перейменування нічого не дасть, бо суди все однаково поновлять незаконно звільнених на посадах. І тоді цей видатний представник криворізької юридичної школи вигадав таку процедуру, як «виведення поза штат» абсолютно всіх прокурорів спеціалізованих прокуратур гарнізонів і регіонів, які байдикували, бо на їхні посади Костін призначив інших людей, але продовжували отримувати зарплатню. Через це щомісячні збитки бюджету, завдані Костіним, складають 3-4 млн. грн.
Але найстрашніше – це не збитки, а те, що в країні, яка воює, через прокурорський хаос понад рік тому було паралізовано розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Як наслідок, кількість дезертирів давно перетнула критичну позначку (зараз вона оцінюється в 130 тис. осіб), а кримінальні провадження, зареєстровані за фактом самовільного залишення військових частин та ухилення від військової служби – їх вже понад 45 тисяч – фактично не розслідуються.
Торік я розповів про кричущий випадок того безумства, що коїться в прокуратурі, коли одночасно при посаді перебуває керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (це стара назва) Дмитро Зархін і керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (це нова назва) Олег Дракін.
https://naspravdi.today/uk/2023/05/27/prokurorskyy-mordobiy/ Урешті-решт, «Комісія з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади» – виявляється, є така Комісія при генпрокурорі – ухвалила рішення звільнити Зархіна з посади, але Зархін звернувся до суду й 11 березня 2024 року справу виграв. Кому цікаво – почитайте це рішення, в якому розписано, чому в Україні немає військової юстиції:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/117856625Але зверніть увагу, на підставі чого Костін і Ко намагались звільнити Дмитра Зархіна:
продовження тут